Заповіт у Німеччині для іноземця: як оформити спадщину та уникнути помилок
Підібрати маршрут
3 короткі кроки
Заповіт у Німеччині не є обов’язковим, але для іноземця він часто вирішує ключову проблему: заздалегідь визначити, хто отримає майно, хто займатиметься спадковим процесом і яке право має застосовуватися до міжнародної ситуації. Без заповіту застосовується німецька законна черговість спадкування, а незареєстрований партнер, друзі, ділові партнери та інші близькі люди, які не є родичами, зазвичай нічого не отримують.
У матеріалі нижче пояснюються основні правила на 2026 рік: які форми заповіту визнаються в Німеччині, коли потрібен нотаріус, що таке Pflichtanteil, як працює відмова від спадщини, навіщо потрібен Erbschein і які податкові пільги важливі для спадкоємців. Це інформаційний огляд, а не індивідуальна юридична чи податкова консультація.
Коли іноземцю в Німеччині особливо потрібен заповіт
Заповіт варто розглянути майже кожному, хто має майно або сімейні обставини, що виходять за рамки стандартної схеми «чоловік чи дружина та спільні діти». Особливо важливо не відкладати його, якщо у вас є:
- нерухомість у Німеччині або за кордоном;
- бізнес, частка в компанії або значні інвестиції;
- діти від різних шлюбів;
- неповнолітні діти;
- незареєстрований партнер;
- родичі або активи в кількох країнах;
- бажання залишити частину майна друзям, благодійній організації або особі, яка не є членом сім’ї;
- ризик, що спадкоємці будуть сперечатися щодо часток, боргів або доступу до рахунків.
Німецьке спадкове право не розподіляє майно за принципом «як було б справедливо в родині». Воно дотримується формальних правил. Тому людина, яку ви вважаєте найближчою, може не бути спадкоємцем без прямого розпорядження у заповіті.
Основні німецькі терміни
У документах та листуванні з судом у справах про спадщину часто зустрічаються такі слова:
| Німецький термін | Що означає |
|---|---|
| das Testament | заповіт |
| der Erblasser / die Erblasserin | заповідач, померла особа |
| das Erbe | спадщина |
| der Erbe / die Erbin / die Erben | спадкоємець / спадкоємиця / спадкоємці |
| gesetzliche Erbfolge | законне успадкування без заповіту |
| der Pflichtteil / Pflichtanteil | обов’язкова частка близького родича |
| das Nachlassgericht | суд у спадкових справах при Amtsgericht |
| der Erbschein | свідоцтво про право на спадщину |
| die Testamentseröffnung | офіційне відкриття та оголошення заповіту |
| der Notar / die Notarin | нотаріус |
Які види заповітів визнаються в Німеччині
У Німеччині найчастіше використовують два варіанти: власноручний заповіт і нотаріальний заповіт.
Власноручний заповіт
Власноручний заповіт називається eigenhändiges Testament. Згідно з § 2247 BGB він має бути написаний від руки та підписаний заповідачем. На практиці також вказують місце та дату складання, оскільки без них пізніше можуть виникнути суперечки щодо дійсності або того, який заповіт був останнім.
Важливо: роздрукований текст із підписом не замінює рукописний заповіт. Якщо ви набрали документ на комп’ютері, роздрукували та підписали, для німецької форми власноручного заповіту цього зазвичай недостатньо.
Заповіт можна написати не німецькою мовою, але під час процедури спадкування майже напевно знадобиться завірений переклад. Якщо спадщина має міжнародну складову, краще заздалегідь обговорити мову та формулювання з нотаріусом або юристом.
Нотаріальний заповіт
Нотаріальний заповіт оформлюється у німецького нотаріуса. Нотаріус перевіряє дієздатність, допомагає сформулювати розпорядження, засвідчує документ і зазвичай передає відомості для реєстрації та зберігання. Такий варіант дорожчий за рукописний, але знижує ризик формальних помилок.
Нотаріус особливо корисний, якщо йдеться про нерухомість, бізнес, шлюбний договір, дітей від різних стосунків, спадкоємців у різних країнах або вибір застосовного права.
Де зберігати заповіт
Рукописний заповіт можна зберігати вдома, але це ризик: його можуть не знайти, загубити або оскаржити. Більш надійний спосіб — передати його на офіційне зберігання до Nachlassgericht. Для заповітів також існує реєстрація в Zentrales Testamentsregister Федеральної нотаріальної палати, щоб після смерті суд міг дізнатися про документ.
Що буде без заповіту
Якщо заповіту немає, застосовується gesetzliche Erbfolge — законна черговість спадкування. У загальних рисах вона працює так:
- у першу чергу спадщину отримують діти та чоловік або зареєстрований партнер;
- якщо дітей немає, у спадкуванні можуть брати участь батьки, брати та сестри або їхні нащадки;
- якщо близьких родичів немає, черга поступово переходить до більш далеких родичів;
- якщо спадкоємців немає, спадщина може перейти до держави.
Для подружжя часто стає несподіванкою, що партнер, який пережив іншого, не завжди отримує все майно. За типового режиму майна подружжя (Zugewinngemeinschaft) та за наявності дітей один із подружжя зазвичай отримує половину спадку, а діти ділять між собою другу половину. Якщо дітей немає, але живі батьки померлого або їхні нащадки, один із подружжя може ділити спадок із ними.
Незареєстрований партнер не прирівнюється до подружжя. Якщо ви хочете, щоб такий партнер отримав майно, право на проживання або доступ до активів, це потрібно оформити окремо.
Успадковуються не тільки активи, а й борги
Спадкоємець отримує не лише майно, а й зобов’язання померлого. Якщо борги перевищують активи, спадщину можна відмовитися через Ausschlagung der Erbschaft. Згідно з § 1944 BGB стандартний строк відмови — шість тижнів з моменту, коли спадкоємець дізнався про спадкування та підставу свого права на спадщину. Термін може становити шість місяців, якщо остання адреса померлого була лише за кордоном або спадкоємець перебував за кордоном на початку терміну.
Відмова оформляється через суд у спадкових справах або нотаріально. Не можна вибрати лише активи й відмовитися від боргів: спадщину приймають або відхиляють у повному обсязі. Якщо термін пропущено або спадщину вже прийнято, згідно з § 1943 BGB відмова зазвичай неможлива.
Як залишити майно дружині/чоловікові: Berliner Testament
Для подружжя та зареєстрованих партнерів поширений варіант Berliner Testament. У ньому партнери призначають одне одного спадкоємцями, а діти або інші особи отримують спадщину після смерті другого партнера.
Цей інструмент може бути зручним, якщо потрібно захистити вцілілого подружжя: наприклад, зберегти житло або не розділяти майно одразу після першої смерті. Але у Berliner Testament є обмеження. Діти можуть мати право на обов’язкову частку вже після смерті першого з батьків, а податкові наслідки іноді виявляються менш вигідними, ніж здається. Незареєстровані партнери не можуть скористатися спільним подружнім заповітом у такій формі.
Чи застосовується німецьке право до іноземця
Для спадщини з міжнародним елементом у ЄС діє European Succession Regulation. Загальне правило: застосовується право держави звичайного місця проживання померлого на момент смерті. Для людини, яка постійно проживає в Німеччині, це часто означає німецьке спадкове право.
При цьому громадянин може зробити Rechtswahl — вибір права свого громадянства у заповіті. Це важливий інструмент для іноземців, але формулювати його потрібно обережно. Велика Британія, Ірландія та Данія мають особливості щодо цього регулювання, а майно за межами ЄС може підлягати додатковим правилам відповідної країни.
Якщо у вас уже є іноземний заповіт, Німеччина може визнати його за умови дотримання форми та чинного законодавства, але для практичної процедури знадобляться переклад, перевірка повноважень спадкоємців та іноді додаткові документи. У разі наявності нерухомості або активів у кількох країнах краще не покладатися на загальний шаблон.
Що робить заповіт дійсним
Для базової перевірки німецького заповіту важливі чотири аспекти:
- заповідач має необхідну заповідальну дієздатність;
- дотримано форми: рукописний текст із підписом або нотаріальне оформлення;
- дата та місце дозволяють зрозуміти, коли документ складено та яке розпорядження є останнім;
- зміст не порушує обов’язкових норм, наприклад, права на обов’язкову частку.
Рукописний заповіт здається простим, але помилки часто виникають у деталях: нечіткі частки, суперечливі розпорядження, плутанина між спадкоємцем та одержувачем заповіту, невраховані борги, майно за кордоном, відсутність виконавця заповіту там, де він потрібен.
Що таке Pflichtteil
Pflichtteil — це обов’язкова грошова частка для деяких близьких родичів, якщо вони виключені зі спадкування або отримують менше мінімуму. Зазвичай йдеться про дітей, дружину чи зареєстрованого партнера, а в окремих випадках — про батьків померлого.
Розмір обов’язкової частки дорівнює половині того, що людина отримала б у разі законного успадкування. Наприклад, якщо при успадкуванні за законом дитина отримала б 25 % майна, її обов’язкова частка становитиме 12,5 % вартості спадщини. Це, як правило, грошова вимога до спадкоємців, а не автоматична передача конкретної речі.
Повністю позбавити обов’язкової частки можна лише у виняткових випадках, передбачених законом. Погані стосунки, відсутність контакту або сімейний конфлікт самі по собі зазвичай не дають такого результату.
Erbschein та доступ до спадщини
Erbschein — це свідоцтво про право на спадщину. Воно підтверджує, хто є спадкоємцем і в якій частці. Документ часто потрібен банкам, земельному реєстру та іншим організаціям, якщо права спадкоємців не можна підтвердити нотаріальним заповітом або європейським свідоцтвом про спадкування.
Отримання Erbschein може зайняти тижні або місяці, особливо якщо є кілька спадкоємців, іноземні документи або спір щодо права. Тому сім’ям із спільними витратами корисно заздалегідь обговорити банківські довіреності, повноваження на випадок смерті та порядок доступу до рахунків. Такі документи потрібно оформлювати безпосередньо з банком і перевіряти їхню чинність після смерті власника рахунку.
Скільки коштує заповіт
Рукописний заповіт сам по собі є безкоштовним. Додаткові витрати виникають, якщо ви здаєте його на офіційне зберігання, реєструєте відомості або звертаєтеся до нотаріуса.
Нотаріальні збори в Німеччині регулюються законом про судові та нотаріальні витрати (GNotKG) і залежать від вартості майна та виду документа. Нотаріус не може вільно встановлювати ціну за домовленістю: він зобов’язаний стягувати встановлені законом збори. Тому точну суму краще розраховувати за чинною таблицею або за допомогою калькулятора нотаріальних витрат.
У старих статтях часто зустрічаються орієнтовні таблиці нотаріальних зборів, але їх не можна використовувати як індивідуальний розрахунок. На підсумкову суму впливають вартість майна, спільний або індивідуальний заповіт, зберігання, реєстрація та супутні посвідчення.
Податок на спадщину в Німеччині
Спадкування та дарування регулюються Erbschaftsteuer- und Schenkungsteuergesetz (ErbStG). На 2026 рік базові неоподатковувані суми згідно з § 16 ErbStG такі:
| Спадкоємець або одержувач дарунку | Неоподатковувана сума |
|---|---|
| чоловік або зареєстрований партнер | 500 000 євро |
| діти та діти померлих дітей | 400 000 євро |
| онуки, якщо їхній батько чи мати живі | 200 000 євро |
| інші особи податкового класу I | 100 000 євро |
| особи податкового класу II | 20 000 євро |
| особи податкового класу III | 20 000 євро |
Податкові ставки згідно з § 19 ErbStG залежать від податкового класу та розміру оподатковуваного надбання. Для податкового класу I вони починаються з 7 % і сягають 30 %, для класу II — від 15 % до 43 %, для класу III — від 30 % до 50 %.
Подарунки за життя можуть користуватися тими самими пільгами, і пільга повторно враховується в десятирічному періоді. Але такі схеми не можна вважати універсальним способом «обнулити податок»: важливими є оцінка майна, попередні дарування, місце податкового резидентства, сімейні стосунки та можливі обов’язкові частки.
Практичний чек-лист
Перед складанням заповіту з’ясуйте загальну картину:
- перелік майна в Німеччині та за кордоном;
- перелік боргів, кредитів та поручительств;
- сімейний стан та дані всіх потенційних спадкоємців;
- шлюбний договір або відомості про режим майна подружжя;
- документи на нерухомість та бізнес;
- банківські рахунки, страховки, пенсійні продукти;
- попередні заповіти, спадкові договори та дарування;
- побажання щодо опіки над неповнолітніми дітьми;
- рішення, чи потрібно обирати право громадянства;
- контакти нотаріуса, податкового консультанта або юриста.
Якщо ситуація проста, рукописного заповіту може бути достатньо. Якщо є нерухомість, діти від різних стосунків, активи в кількох країнах або значні суми, краще оформити документ за допомогою фахівця.
FAQ
Чи можна скласти заповіт російською мовою?
Так, рукописний заповіт не обов’язково має бути німецькою мовою, але під час спадкової процедури знадобиться переклад. Якщо спадщина пов’язана з Німеччиною, німецький текст або нотаріальне оформлення часто зменшують ризик суперечок.
Чи можна призначити опікуна дітям у заповіті?
Можна вказати побажання щодо опіки, але остаточне рішення приймає компетентний орган з урахуванням інтересів дитини. Формулювання варто узгодити з фахівцем із сімейного та спадкового права.
Чи потрібно реєструвати заповіт?
Домашній рукописний заповіт може бути дійсним без реєстрації, але його можуть не знайти. Офіційне зберігання та реєстрація відомостей через систему німецьких органів підвищують ймовірність того, що документ буде враховано після смерті.
Чи замінює заповіт податкове планування?
Ні. Заповіт визначає спадкування, але не вирішує автоматично податкові наслідки. Для великих активів, нерухомості та дарувань потрібен окремий податковий розрахунок.
Головне
Іноземцю в Німеччині заповіт потрібен не тільки для розподілу майна, а й для управління міжнародними ризиками. Найважливіші рішення — вибрати форму заповіту, чітко призначити спадкоємців, врахувати обов’язкові частки, перевірити податкові наслідки та не забути про право, яке має застосовуватися до спадщини.
Для загального розуміння теми може бути корисним пов’язаний матеріал Похорони в Німеччині. У складних випадках остаточний текст заповіту краще перевірити у німецького нотаріуса, юриста зі спадкового права та, за необхідності, податкового консультанта.
